Євген Лященко: ми готові перейти на цифру в 2018 році

Опубліковано Пт, 15 грудня 2017, 17:09

Конкуренція в українському медіа-бізнесі одна з найвищих у порівнянні з іншими сферами. Окрім настроїв споживачів і технологічних новацій, медіа-менеджери повинні ще встигати й адаптуватися до різноманітних регуляторних норм, які активно ініціюються на законодавчому рівні. Як у таких умовах вдається утримувати лідерські позиції, розповів українському діловому видинню Контракти.ua директор «Медіа Групи Україна» Євген Лященко.

Евгений Лященко 6

К: Розкажіть про те, яким був для Медіа Групи 2017 рік. Чого вдалося досягти, а що так і залишилося поки в планах?

- Головне – ми рухаємося своїм шляхом: є бачення та бізнес-стратегія, яку ми реалізовуємо. Якщо попередні роки були періодом постійних змін, ми весь час боролися з новими труднощами, то в 2016 ми вже, нарешті, почали рухатися вперед. Цього року вже є відчуття, що ми не тільки відповідаємо на зовнішні виклики –  на все, що відбувається на ринку і в законодавчій сфері, а розвиваємося за власним сценарієм. У Медіа Групі запущено багато проектів і трансформаційних процесів, які реалізуються в залежності від того, що відбувається навколо.

К: Тобто зовнішні процеси вже не визначають вашу стратегію? 

- Саме так. Зовнішні можливості та загрози нікуди не зникли, але завдяки постійним змінам і трансформації Медіа Групи, команді вдається мінімізувати й більш ефективно використовувати можливості.

К: Чи можна охарактеризувати 2017 як «рік адаптації»?

- Ні, це точно не адаптація, в 2017 триває активна трансформація Медіа Групи. Ми продовжуємо реалізацію проектів і вдосконалення процесів, які, з одного боку, дозволяють досягти нових бізнес-горизонтів, а з іншого – не витрачати зайві ресурси на запровадження законодавчих норм, на боротьбу з конкурентними загрозами, що виникають щодня.

Головне, що з нами відбувається – Медіа Група живе в постійному процесі трансформацій і не боїться змін.

К: Для всього ринку стало знаковою подією, коли «Медіа Група Україна» об’єднала свої інформаційні служби та ресурси під єдиним брендом « Сьогодні». Чи можна вже говорити про перші результати такого об’єднання? 

Брендування новин і переобладнання студії було ефектним, і всі це помітили. Але я не можу сказати, що Медіа Група завершила процес об’єднання інформаційних служб і ресурсів. Швидше, ми перебуваємо ще на початку шляху. Чому ми об’єднали три проекти під брендом «Сьогодні»?

Перше – будь-який інформаційний бренд повинен бути присутній на всіх майданчиках, де сьогодні аудиторія споживає новини. Це і телевізійні новини, і Інтернет; новини є в соцмережах, у месенджерах. Виклик, який  перед нами стояв – телевізійні новини повинні розвиватися. Створення єдиної мультимедійної новинної платформи – це світовий тренд. Враховуючи, що на той момент у Медіа Групи був сильний новинний бренд Сегодня.ua, вибір був очевидний: ми перевели під бренд «Сегодня» і телевізійні новини.

К:  А як сьогодні відбувається конвергенція всередині нового бренду: створений єдиний ньюзрум, кооперація всередині редакцій? Чи привела конвергенція до збільшення чи до скорочення штату?

Конвергенція – це не єдина редакція, це, радше, ефективна координація, коли різні редакції ефективно обмінюються контентом.

Об’єднання бренду не супроводжувалося серйозними організаційними перебудовами. Координація посилилася, обмін контентом вийшов на інший рівень. Але для побудови справді єдиного ньюзруму потрібно розв’язати багато інших завдань – технологічних, організаційних і редакторських.

К: І що буде зроблено наступного року в контексті створення мультимедійної платформи?

По-перше, ми повинні вибрати технологію. Чи будемо ми формувати команду, яка готує контент одразу для декількох майданчиків, або ж ми будемо ще більше посилювати спеціалізацію і працювати над планування та обміном контентом.

Дуже важливо розуміти різницю між об’єднаною редакцією та конвергенцією. Конвергенція не потребує серйозних організаційних перебудов або кардинальних змін бізнес-процесів. Якщо ми говоримо про об’єднану редакцію, яка працює на різні платформи як єдиний ньюз-рум і в рамках єдиних інформаційних стандартів, це інший виклик, задача зовсім іншого рівня складності.

К: Серіальне виробництво – ваша традиційна фішка. Що змінюється в цьому напрямку? 

Вперше за багато останніх років у слоті 18.00-19.00 канал «Україна» запустив не довгу мелодраму, а вертикальні історії, і вони працюють досить непогано.

У передпрайм зайшов україномовний серіал «Лікар Ковальчук» - поки ще ніхто з каналів не знімав для цього слоту продукт українською мовою. Перехід на українську не відбувається автоматично, показники поки що середні, хоча якість серіалу «Лікар Ковальчук» дуже висока. Уже почали писати другий сезон.

Мене, до речі, трохи дивує, що окрім нас, українською мовою ніхто системно не знімає. Сподіваюся, що у весняному сезоні ситуація зміниться. І коли одночасно на різних каналах ітимуть продукти українською мовою, зможемо побачити реальну конкуренцію і простежити закономірності.

К: Згідно з прийнятим «Законом про кінематограф», з наступного року планується державне фінансування серіалів. Ви готуєтеся до цього? 

Чи поділив я гроші, які можуть виділити на серіали? Ні (усміхається). Чи розраховую я використати модель мотивування західних партнерів отриманням рібейтів? Так.

Держпідтримка має два напрямки. З повнометражним кіно все зрозуміло. Філіп Ільєнко вкладає в це багато енергії та сил. Можна по-різному оцінювати успіх чи неуспіх тих чи інших українських картин, але факт залишається фактом: є що оцінювати, картини випускаються, і серед них  ті, у яких хороша фестивальна історія, каса тощо. Тут позиція держави в плані підтримки мені зрозуміла.

Інша історія – серіали. Не забуваймо, що більшість українських каналів – це комерційні структури. І не важливо, чи дотуються вони власником, збиткові чи ні, за своєю суттю це комерційні компанії. І держава, не будучи власником, не має жодних зобов’язань і необхідності фінансувати «дірки» в контенті комерційних каналів.

Те, що держава може і повинна зробити, то це створити умови, щоб Україна на рівних конкурувала з іншими країнами. Дозволити українським продакшнам залучати додаткові бюджети з-за кордону, і – в результаті – гроші в країну.

К: Але нещодавно проголосували пакет законів, який запускає систему  рібейтів.   

Так, і тут настає «судний день». Держава зробила свою справу, тепер слово за виробниками.

Щоб отримати такі довгоочікувані рібейти, продюсер повинен піднятися з насидженого місця, знайти не одну і не дві ідеї, не одного чи двох партнерів і залучити когось із них на проект. Держава створила умови, а бізнес повинен цим скористатися.

А от стосовно ідеї державного фінансування серіалів -  у цьому точно немає жодного бізнесу. Єдине, що для держави може бути цікаво, - забезпечення якісної реалізації цікавих, безумовно патріотичних, соціально-значущих культурних проектів. Таких проектів не може бути багато. І вже точно вони ні за обсягом, ні за комерційною привабливістю не розв’язують задачі каналів – закрити свою програмну сітку.

Тому моя думка – державне фінансування серіалів, радше, буде ближче за своєю логікою до правил фінансування прокатного кіно. На пітчингу серіали мають оцінюватися не з точки зору бізнес-логіки, а з точки зору культурного потенціалу.

К: Роблю висновок, що ви не дуже розраховуєте на державні гроші? 

Телеканал «Україна» завжди непогано заявляв про себе в документальному кіно. Наші проекти були резонансними, знаковими. Ми будемо й далі працювати в цьому напрямку. Якщо один чи навіть не один з наших майбутніх проектів підтримають на державному рівні, це буде непогано.

Ми також рухаємося в напрямку прокатного кіно. «Інфоголік» зробив неабиякий внесок в імідж каналу «НЛО TV» і при цьому відбив вкладені гроші. У планах виробництво ще 3-4 картин. Поки прораховуємо бізнес-модель виробництва своїми силами, але, мабуть, деякі з них заявимо на пітчинг Держкіно.

Наступного року хочемо спробувати новий для нас напрямок прокатного кіно і з телеканалом «Україна». Ми в пошуку ідей і відкриті для копродакшену з будь-якою продюсерською компанією. Розуміючи, що повного бюджету на прокатне кіно в нас немає, заходити будемо тільки в разі наявності реальної державної підтримки. Враховуючи імідж каналу, це повинен бути серйозний проект, який відповідає запитам суспільства і з фестивальним потенціалом.

К: Схоже, що перехід на цифру, який повинен відбутися 30 березня 2018 року, вкотре може бути відкладений.   

Черговий зрив – це дуже поганий знак. Якщо в  країні є об’єктивні причини неможливості переходу на цифру – про це треба заявити відкрито. А постійно говорити, що цей крок необхідний і ми готові, але знову й знову зривати відключення аналогу – це неправильно.

К: А яка причина на вашу думку?

Зійшлося стільки різних векторів у цьому процесі, що я вже не впевнений, де правда. Можливо, в протидії низки гравців медіа-ринку, і вона настільки велика, що здатна загальмувати процес. А можливо, низка державних структур не готова брати на себе відповідальність.

К: Щоб не викликати можливої негативної реакції населення? 

Населення завжди можна підготувати, пояснити. Тим паче, що аналог усе одно з кожним роком відмирає. Населення активно користується кабелем, супутником, IPTV, цифровим ефіром. Ринок наповнений недорогими приставками для будь-якої технології прийому на будь-який смак.

К: Як гадаєте, у 2018-м нас знову чекає відтермінування?

Я вважаю, що перехід у наступному році повинен відбутися. Але в мене не може бути впевненості чи невпевненості в цьому, оскільки я не беру участі в процесі ухвалення рішення.

Позиція «Медіа Групи Україна» проста й прозора: перехід на цифру давно дозрів, ми готові максимально  сприяти тому, щоб це відбулося, починаючи з інформування глядачів і до комунікації з держструктурами.

Власником медіа-холдингу ТОВ «Медіа Група Україна»

є АТ «Систем Кепітал Менеджмент»