Федір Гречанінов про стратегії розвитку «Медіа Групи Україна» і гуманітарну політику України

Published Fr, 1 November, 18:14

i75_ArticleImage_171850

Федір Гречанінов протягом семи років відповідав за стратегію медіахолдингу StarLightMedia, а влітку 2019-го став директором зі стратегії та розвитку «Медіа Групи Україна». Разом з тим, він координує напрямок медіа та інформаційної безпеки Офісу з розробки гуманітарної політики України, куди його запросив екс-керівник StarLightMedia, а нині міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський.

В інтерв'ю «Детектор медіа» Федір Гречанінов розповів про плани розвитку медіагрупи в сегментах Pay TV та Digital: про кодування каналів на супутнику, тарифну політику, запуск нових каналів, домовленості з «Зеонбудом»; а також про розробку гуманітарної політики, проблемні точки і механізми її впровадження. І про те, чи перетинається робота в гуманітарному офісі з інтересами медіагрупи.

- Федоре, чому ви вирішили перейти в «Медіа Групу Україна», залишивши StarLightMedia? У чому основна мотивація для вас, і яке завдання перед вами поставила група?

- Насправді, це два різних рішення. Зі StarLightMedia я пішов 1 квітня, а в медіагрупу прийшов 1 липня. Коли я пішов зі StarLightMedia, то навіть уявити собі не міг, що перейду в «Медіа Групу Україна». У «Медіа Групу Україна» мене запросив і проводив зі мною інтерв'ю мій колишній колега по StarLightMedia Євгеній Бондаренко, який влітку очолив медіагрупу. Завдання, які переді мною стоять, дуже схожі на ті, що були і в StarLightMedia. Вийти на самоокупність і стати лідируючим гравцем в ключових сегментах, згідно нашої стратегії. Я відповідаю за стратегію, за наші результати в Digital і Pay TV.

- Підвищення економічної ефективності – мета, яку ставлять перед собою все медіагрупи. «Плюси» заявили, що хочуть вийти на беззбитковий рівень до 2021 року, StarLightMedia вже до кінця цього року...

- Думаю, що StarLightMedia наприкінці року впевнено буде в прибутку. Я так думаю.

- Коли в нуль вийде «Медіа Група Україна»?

- Складно сказати. Ми зараз тільки переосмислюємо те, що тут відбувається. Не готовий поки назвати дату.

- В такому разі, що потрібно «Медіа Групі Україна» для того, щоб стати бізнесом?

- Питання непросте. Але у нас є гіпотези. У момент, коли ці гіпотези будуть затверджені або прийняті як базові на рівні компанії, ми готові будемо їх озвучувати. Зараз ще рано.

DM_3311_0052_o_novosel_r

- Коли ви прийшли в групу, після двох місяців вашої роботи було оголошено про закриття газети «Сегодня». Це якраз напрямок, який 100% не був прибутковим. Це була ваша ідея?

- Ні. Це ідея, яка вже була реалізована при мені, але не мною. Я абсолютно згоден з нею і точно виступив би з нею, якби не інші люди, які встигли її озвучити і реалізувати без мене.

- Як вона вплине на бізнес? Це суттєва економія для групи?

- Ні. Це економія, але цей бізнес ніколи не був критичною частиною групи ні з точки зору прибутків, ні з точки зору витрат. Немає жодного окремо взятого рішення, яке зможе кардинально змінити ситуацію. Але нам потрібно зробити дуже багато невеликих розумних кроків. Це один із таких кроків. Чи є він розумним? На моє глибоке переконання - безумовно. Чи потрібно було його зробити? Так. Чи буде це мати свій вплив? Так.

- Яких ще напрямків, можливо, торкнеться реструктуризація групи?

- Я думаю, що всієї нашої присутності в Pay TV і Digital.

- ОТТ-сервіс Oll.tv в цьому році перейшов під управління Vega. А супутникова платформа Xtra TV залишилася в «Медіа Групі Україна». Це рішення було прийнято до вас. Чому? Який сенс в тому, щоб розвести ці два напрямки?

- Я не хочу коментувати рішення, які приймав не я. На даний час ми повертаємо бізнес Oll.tv в групу, і до цього рішення я вже був причетний. Я вважаю, що це - крок, який потрібно зробити. «Медіа Група Україна» буде керувати і ОТТ-, і DTH-платформами.

- Oll.tv нещодавно отримав ліцензію провайдера за технологією ОТТ - першу в Україні. Для чого був зроблений цей крок? З одного боку, добре, ви подаєте такий приклад. Але з іншого боку, скоро може бути прийнятий закон про аудіовізуальні послуги, і ліцензування ОТТ буде замінено на реєстрацію. Яка мета цього кроку?

- У різних компаній різна культура і різне ставлення до того, як дотримуватися законодавства. У цьому сенсі «Медіа Група Україна» давно відрізняється від абсолютно більшої частини ринку. Законодавство місцями суперечливе. І за законом будь-яка діяльність провайдера повинна бути ліцензована. Це з одного боку. З іншого боку, немає ніяких санкцій до тих, хто веде таку діяльність без ліцензії. Ось відсутність санкцій за діяльність поза законом багато гравців сприймають як відсутність законодавчої вимоги. Ми в «Медіа Групі Україна» вважаємо, що ні - якщо за законом має бути так, то навіть, якщо за порушення немає санкцій, має бути так.

- Вам не шкода ліцензійного збору?

- Ще нещодавно в країні було не дуже прийнято сплачувати податки. При цьому були люди і компанії, які це робили. Навіть, якщо вони опинилися в гірших конкурентних умовах, ніж інші. Ми можемо шукати відповіді на запитання: а шкода їм було цих грошей? Напевно, шкода, але за законом їх треба платити.

- Яким ви бачите розвиток ОТТ-платформи? Що зараз є сильними сторонами Oll.tv, і як далі цей сервіс буде розвиватися в зв'язку з конкуренцією на ринку? Зараз у вас є власні ексклюзивні платні канали - це суттєвий плюс і для супутникового оператора, і для ОТТ-платформи. Чи будете ви зберігати ексклюзивність на цей продукт? Або, можливо, у вас якась інша стратегія розвитку?

- Я думаю, що ми будемо зберігати ексклюзивність всюди, де зможемо її собі дозволити. Ексклюзивність - це досить дороге задоволення. Тут немає простого і остаточного рішення. Ми розуміємо, що для повноцінної реалізації всіх тих завдань, які ми ставимо перед собою, нам зараз необхідно посилити сервіс Oll.tv. Починаючи від техніко-технологічної частини та закінчуючи тим, як ми працюємо з контентом, як ми управляємо користувацьким досвідом та інше.

DM_3311_0047_o_novosel_r

- Ви хочете створити більш зручний сервіс для користувачів?

- Він повинен бути більш зручним, більш стабільним, він повинен містити більшу кількість контенту, повинен давати користувачеві набагато більше відповідей на питання: а що ж мені сьогодні подивитися? Кожен раз, коли користувач відкриває наш сервіс, він не просто отримує віконце кудись, де він повинен знайти те, що його має зацікавити, він повинен отримувати допомогу у виборі контенту. Адже користувач не здатний переробити 10 тис. тайтлів і вибрати з них те, що йому подобається. Наше завдання також полягає в тому, щоб максимально спростити шлях людини.

- Про цю проблему свого часу розповідав Megogo. І саме для цього компанія створила низку своїх каналів, куди і упакувала контент бібліотеки. У вас буде щось схоже?

- Не факт, що це будуть канали, але ми абсолютно точно будемо вирішувати завдання, як користувачу простіше впоратися з тиранією вибору.

- І все ж з приводу ексклюзиву. Чи залишаться канали «Футбол 1»/«Футбол 2» ексклюзивно в сегменті ОТТ на платформі Oll.tv і в сегменті платного супутника на Xtra TV?

- Це ж чистий бізнес. І його завжди потрібно прораховувати.

- Чи є у вас завдання виробляти контент спеціально для вашої ОТТ-платформи Oll.tv? Зрозуміло, що це буде дорогий продукт, який складно монетизувати. До того ж ви говорили під час нашого попереднього інтерв'ю, що для цього середовища потрібен зовсім інший контент. Чи є у вас розуміння, який саме?

- Поки це завдання не сформульоване. У нас в групі і в країні дуже низька експертиза з виробництва спеціального контенту для платних платформ. Як він спрацює, що це дасть з точки зору нових підписників, скільки років окупності і т. д.

- Тобто поки «Медіа Група Україна» не готова ризикнути і створити свій, умовно кажучи, «Чорнобиль»? Я розумію, що завтра такий проєкт в Україні ніхто не створить. Але подібний контент може бути орієнтиром.

- У нас немає людей, які у великому обсязі системно готові виробляти контент для платного ринку. Але ще більша проблема, і вона - перша, полягає в тому, що немає людей, які здатні формулювати чіткі і достовірні гіпотези про те, який контент потрібно знімати, скільки він може коштувати, як це спрацює з точки зору клієнтської бази, бази підписників. Ось це - та експертиза, яку нам треба отримати спочатку. Не обов'язково відразу самим виробляти. Ми можемо замовити виробництво. Це - друге питання. Важливе, але друге.

У Netflix був дуже сильний перший продукт, який вони зняли – «Картковий будиночок». Але спочатку вони прийняли дуже правильне рішення про те, який це має бути серіал. На хороших сильних каналах є сильний програмний директор, який думає, що знає, що потрібно його аудиторії, і він в змозі замовити контент для телеканалу. Так ось, у нас немає або майже немає на ринку людей, які в змозі сформулювати, що потрібно знімати для VOD-платформ.

- Я пам'ятаю дискусію на Kyiv Media Week, коли в контексті посилення позиції Netflix медіагрупи говорили про створення спільних бізнесів. Наскільки ви вважаєте це реальним – створити продукт, конкурентний сервісам міжнародних корпорацій, силами багатьох гравців українського ринку?

- Я думаю, що це – найкращий зі шляхів розвитку ринку і з точки зору українського глядача, і з точки зору українського продакшена. Це кращий шлях розвитку, іншого я поки що не бачу. Тому що у цього рішення настільки сильні та очевидні вигоди для всіх учасників, що, незважаючи на всі зрозумілі його складності, воно мені здається дуже реальним.

- Яким ви бачите це рішення?

- Я думаю, що це повинна бути одна платформа, яка буде знаходитися у власності низки гравців. Хто саме буде цими гравцями, ми подивимося.

- Ви говорили, що об'єднуватися треба з тими, у кого є що принести до столу. Хто, на ваш погляд, такі партнери, які можуть щось принести?

- Медіагрупи, у яких є сильні канали, у яких є достатньо власного контенту, щоб створити різницю для цієї платформи. Це можуть бути окремі виробники контенту. Але учасники не повинні давати частку комусь тільки тому що він є виробником контенту. Треба давати частку тому, хто готовий чимось пожертвувати для розвитку. Готовий щось у цей спільний бізнес віддати: наприклад, шляхом ексклюзивності на якийсь період.

- Давайте ще поговоримо про Xtra TV. В першу чергу, могли б розповісти про результати переходу з карткової системи на сет-топ-бокси?

- Я не готовий зараз озвучувати точні цифри, але ми втратили в абонентській базі, сильно втратили. Це не дуже далеко від половини. З іншого боку, рівень піратства наших футбольних каналів в супутнику сьогодні - нуль. Ми перейшли від карткового рішення до безкарткового. Це була зрозуміла ціль. Ми хотіли таким чином боротися з піратством. На жаль, ми не знайшли способу, як це можна було зробити, щоб нашим абонентам не потрібно було змінювати обладнання. Саме тому у нас відбулося велике падіння. Але я вважаю, що з довгострокової точки зору це дуже правильне рішення. Так потрібно було зробити, тому що неможливо розвивати платний ринок, якщо ви не готові боротися з піратством, не готові йти на якісь жертви.

- Наскільки надійна система Verimatrix?

- Поки що стоїть, не зламана. Чи може вона бути в якийсь момент зламана? Напевно, може бути, в цьому сенсі немає нічого вічного. Зараз вона працює, працює надійно, нас все влаштовує.

- На які результати ви розраховуєте після кодування на супутнику? «1 + 1 медіа» неодноразово оприлюднювали свої прогнози. Зокрема, про те, що 45% (2 млн) абонентів безкоштовного супутника увійдуть в платний сегмент (DTH, IPTV, OTT та кабель). Чи згодні ви з таким прогнозом?

- Будь-які такі ось прогнози – лише наполовину прогнози, а на іншу половину вони є цілями. Так ось, цілі, які вони озвучили, не здаються нам божевільними, вони нам здаються реалістичними, досяжними, і ми з задоволенням поборемося з ними за нашу частку в сегменті DTH.

- За прогнозом «1 + 1», DTH отримає 13% абонентів від цих двох мільйонів. Яку частину хочете отримати ви?

- Мабуть, близько половини від усього DTH.

- На ваш погляд, що є сильними сторонами Xtra TV, крім ексклюзивних «Футболів», у порівнянні з Viasat?

- У всьому іншому у нас досить схожі контентні пропозиції, тобто далі ми будемо боротися тільки якістю сервісу, якістю партнерства і взаємодії з інсталяторами. Це ті представники платформ на місцях, які безпосередньо фізично встановлюють обладнання і можуть значною мірою впливати на позицію абонента щодо того, який сервіс потрібно обирати.

- Який рівень ARPU найбільш економічно обґрунтований для DTH?

- Більше ста гривень.

- Для Xtra TV основним конкурентом буде Viasat чи ОТТ-сервіси?

- Залежить від того, про якого абонента ми говоримо. Є досить велика кількість абонентів, у яких немає доступу до інтернету, і там головний конкурент у нас, звісно, Viasat і Т2. Якщо говорити про міста, то так, мабуть, головним конкурентом буде ОТТ.

- Яка кількість абонентів після кодування може дістатися Oll.tv?

- Я хочу, щоб це було більше, ніж сто тисяч абонентів.

- Чи планує «Медіа Група Україна» запуск інших платних каналів?

- Так.

- У яких нішах? Якої тематики?

- Художній контент – серіали.

- Це плани на наступний рік?

- Напевно, на наступний рік.

- Крім цього каналу будуть ще інші?

- Поки все.

- А чи готові ви розширити ваше портфоліо для дистрибуції каналів, як це роблять інші медіагрупи?

- Звісно. Ми зараз дистрибутуємо лише свої канали, при цьому у нас дуже сильні позиції в HoReCa. Я думаю, що вже сьогодні ми можемо своєю експертизою в HoReCa зміцнити позиції майже будь-якого платного каналу. Для HoReCa все просто: це гумор, мода, музика і, звісно ж, спорт. Також у нас є хороша експертиза дистрибуції міжнародних каналів, у нас є наші версії міжнародних каналів, і ми їх успішно дистрибутуємо.

- Ви дистрибутуєте міжнародні версії своїх каналів через ОТТ-сервіс Kartina.TV. По суті, ваші канали представлені на одній платформі з мовниками країни-агресора.

- Хочемо ми того чи не хочемо, Kartina.TV як сервіс відбулася, і у них дуже велике покриття російськомовного середовища, в тому числі, і серед громадян України, які живуть в Європі. Саме тому Kartina.TV, з одного боку, цікаві наші канали, тому що є аудиторія, яка хоче і готова їх дивитися. А з іншого боку, задумуючись над питанням, а чи хочемо ми бути доступними для наших громадян там, ми даємо собі однозначну відповідь: так, ми хочемо бути доступними для наших громадян там.

У цьому сенсі, чим ця ситуація відрізняється від супутника? На супутнику теж є російські канали. Чи означає це, що нам на знак протесту потрібно піти зі супутника? Дивне рішення.

- Але ви ж не присутні, наприклад, на DTH-платформі, яка належить країні-агресору. Це інше.

- У Kartina.TV є велика кількість глядачів, підписників. Хіба погано, якщо вони будуть бачити наші канали?

- З іншими міжнародними сервісами, подібними Kartina.TV, ви теж співпрацюєте?

- Так, ми працюємо з різними, звичайно. Постійно отримуючи запити на контент «Медіа Групи Україна», ми прийняли рішення про створення міжнародних версій телеканалів «Україна» та НЛО TV – Ukraine 1 / Ukraine 2 і NLO TV 1 / NLO TV 2. Канали програмуються повністю очищеним контентом для міжнародних ринків платного ТБ. Зараз ми працюємо з провайдерами ОТТ, IPTV, кабельного ТБ в таких країнах як Ізраїль, Канада, США, Німеччина, Польща. Ведемо переговори з потенційними партнерами в Великобританії, Бразилії, Іспанії, Італії. Попит є, і географія дистрибуції постійно розширюється.

- Розкажіть про вашу цінову політику на наступний рік для провайдерів. Які ціни будуть діяти при підписанні договорів до нового року, і як вони зміняться для провайдерів у наступному році?

- Тарифи на універсальний пакет: перший квартал – 2,40 грн за абонента, другий, третій і четвертий – 3,60 грн за абонента.

- Чи плануєте ви змінювати ціни на ваші канали в HD?

- Ні. Поясню логіку. Ми виступаємо за розвиток технологій в країні. Коли ми беремо однакові гроші з провайдера, який може у себе ретранслювати HD, і з провайдера, який не може ретранслювати HD, ми ставимо першого в більш вигідне становище. І таким чином спонукаємо провайдерів щось змінювати з точки зору технологій. Кожне домогосподарство, напевно, захоче побачити у себе HD без збільшення вартості. Тоді, напевно, почне відбуватися природне витіснення старих технологій на користь нових.

DM_3311_0061_o_novosel_r

- 3 жовтня Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому закон, який заборонить іноземцям бути кінцевими бенефіціарними власниками цифрового ефірного провайдера зі загальнонаціональним покриттям. Як ви оцінюєте цей законопроєкт? Як він вплине на галузь? Чи справді він допоможе вирішити питання з прозорістю власності «Зеонбуду»?

- Я не вважаю, що непрозора власність – це була головна проблема «Зеонбуду».

- А яка основна проблема?

- Основна проблема – це ланцюжок відносин між каналами, «Зеонбудом» і Концерном РРТ, в тому числі і прозорість економіки, і стабільність роботи Концерну. «Зеонбуд» декілька разів відключав канали за несплату, і Нацрада виносила «Зеонбуду» попередження, тому що, на думку регулятора, це суперечить ліцензії «Зеонбуду». У цій ситуації у мене питання до всіх учасників: чи означає це, що канали, які платять і які не платять, знаходяться не в рівних умовах? Це ж, як податки – одні платять, інші не платять. Виявляється, за сигнал можна платити і можна не платити, а відключити не можна. І в цей момент ми і низка інших медіагруп розуміємо свою відповідальність за те, щоб працювала безперебійно вся система. Ми розуміємо, що «Зеонбуд» повинен отримувати достатню кількість грошей, щоб в свою чергу достатню кількість грошей потім відправляти РРТ, щоб РРТ міг платити за електроенергію.

- Але при цьому, наприклад, зараз медіагрупи платять за тарифами минулого року, підвищення не відбулося...

- Це не так. Нещодавно деякі медіагрупи домовилися з «Зеонбудом» про те, що ми будемо перераховувати йому більше грошей. А «Зеонбуд» буде більше перераховувати Концерну РРТ.

Ми спілкуємося з «Зеонбудом», ми спілкуємося з РРТ, і ми розуміємо, що ми несемо відповідальність за те, як виглядає телерадіопростір країни. Але цю відповідальність повинні розділяти й інші.

- Тобто, ви готові платити більше, але при цьому хочете, щоб ті, хто не платить...

- Щоб їх не було в ефірі. Це наша позиція. А якщо окремі майданчики РРТ по країні почнуть відключати від електроенергії, то всім буде погано. Це те завдання, на яке потрібно в першу чергу звернути увагу і вирішити його. І потім одного разу, може бути, ми доберемося до власників або невласників «Зеонбуду».

Крім того, трохи дивне рішення: Концерн РРТ вивели зі списку об'єктів, які стратегічно не підлягають приватизації. Тобто хтось чомусь прийняв таке рішення. Кажуть, що його все одно поки не можна приватизувати на підставі інших законів. Але, оскільки все робилося без діалогу з ринком, залишається дуже багато питань: якщо статус об'єктів Концерну змінили не для приватизації, то для чого саме?

Ось це куди небезпечніше, ніж непрозорість власності «Зеонбуду». Непрозорість майбутньої власності РРТ для ринку незрівнянно небезпечніша, ніж непрозорість поточної власності «Зеонбуду».

- Ваші домовленості з «Зеонбудом» і РРТ вже якось оформлені, буде підписаний договір?

- Ми діємо в рамках існуючого договору. Зараз триває суд між «Зеонбудом» і РРТ. У них зустрічні позови.

- І, власне, суд повинен прийняти рішення, чий варіант договору вступить в силу.

- Відповідно, або коефіцієнт підвищення вартості з боку РРТ на «Зеонбуд» буде 1,4, або 1,7. Тобто ми розуміємо, що менше, ніж 1,4, бути не повинно, тому що немає такого варіанту. А «Зеонбуд» платив Концерну РРТ, виходячи з коефіцієнта 1,0. Ми говоримо: ні, давайте ми будемо платити більше. Ми готові платити більше «Зеонбуду» за умови, що він буде перераховувати більше на РРТ. Щоб РРТ, в свою чергу, міг платити за електроенергію і так далі.

- Федоре, ви призначені координатором напрямку медіа та інформаційної безпеки Офісу з розробки гуманітарної політики України. Це ключовий і досить широкий напрямок. Що буде в себе включати стратегія медійної сфери? І які КРІ для її виконання можуть бути?

- Про КРІ, насправді, трохи рано говорити, тому що ми спочатку сформулюємо мету.

- Над стратегією ви працюєте вже кілька місяців...

- Це правда. І є два дуже різних блоки питань. Перший блок – це набір питань, який предметно стосується сектору медіа та інформаційної безпеки. Ми зібрали велику кількість проблем, які існують на ринку.

- Які з них ключові?

- В першу чергу запустимо роботу над тими з них, де ми можемо вже за короткий час отримати результат для індустрії. Наприклад, це можливо з блоком боротьби з піратством. Тоді, як вирішити проблеми, наприклад, з рівнем підготовки українських журналістів – це дуже довга історія, яку ми розпочнемо сьогодні і, можливо, побачимо якісь результати через 5-7 років. Тому ми хочемо запустити спочатку процеси, які вже зараз можуть поліпшити здоров'я галузі, вже зараз можуть гравцям галузі, нашим ключовим клієнтам, глядачам або читачам, створити якусь різницю.

- Боротьба з піратством і журналістська освіта – це зовсім різні сфери. Скільки таких проблем ви виділили?

- 258 проблем, згрупованих в 37 блоків.

- Які з них, окрім піратства, в найближчій перспективі можуть принести результати?

- Ми дуже швидко зможемо, напевно, сформулювати принципи, виходячи з яких, держава повинна або не повинна підтримувати виробництво того чи іншого контенту. Ми не вважаємо зараз, що держава просто має це робити за замовчуванням. Повинні бути визначені критерії, виконуючи які, виробники можуть отримати державну підтримку.

Також думаю, що відносно швидкі рішення будуть прийматися з питань, пов'язаних з мовленням на лінії розмежування і на окупованій території, і так далі.

- Мова йде про відключення аналогового сигналу?

- Це комплексне питання, для нього потрібне комплексне рішення. Давайте відверто: сьогодні завдання мовлення на цих територіях вирішене, але вирішене погано, неякісно. Багато білих плям, не покритих українським сигналом, на окупованій території ми практично не здійснюємо мовлення сьогодні. Чи потрібно це виправити? Безумовно, потрібно. І зараз ми вивчаємо можливості, як це можна зробити.

- Один з варіантів – це запуск російськомовного каналу?

- Це може бути частиною рішення. Але ми з вами говоримо про проблеми, поки що не про рішення. Конкретні рішення я ще не готовий озвучити. Просто наводжу приклади з тих галузей, де можна отримати швидкий результат. Але при цьому для нас важливо враховувати інтереси різних стейкхолдерів і знайти виважене рішення, яке не призведе до десяти нових проблем, як це буває з поспішними рішеннями.

- Коли ви представите готову політику по своєму напрямку?

- Як я говорив, у нас є два різних напрямки діяльності. Один напрямок діяльності – це робота з цими проблемними зонами, а інший напрямок – це формулювання довгострокової гуманітарної політики України. При формулюванні цієї політики повинні враховувати те, в якому стані знаходиться у нас сектор медіа та інформаційної безпеки, і чого ми очікуємо від цього сектора.

Що ви хочете отримати на виході?

- Так чи інакше, це буде відкритий документ.

- Ви його розробите і представите індустрії. А що буде далі? Чи будете ви курирувати втілення цієї політики? Адже для цього вам потрібні додаткові повноваження.

- Планів переходити на державну службу у мене немає. Щоб ця стратегія була реалізована, в неї повинні бути залучені не тільки державні структури, а й гравці ринку. Відповідно, коли говоримо про те, хто буде її реалізовувати – ми всі разом повинні її реалізовувати. У цій частині держава повинна виконувати свою частину роботи, гравці ринку – свою.

Сформулювати стратегію – це одне завдання. Інше завдання – залучити до реалізації стратегії якомога більше гравців, державних або приватних. Можливо, ця стратегія передбачатиме партнерство з якимись зовнішніми гравцями.

- Ви говорите про іноземні інвестиції? Наприклад, про вклади в контент?

- Я навіть не сказав слово «інвестиція», я сказав «партнери». Наприклад, для розвитку українського контенту і його виведення на міжнародний ринок нам важливо розвивати копродакшен з різними іншими країнами. І для того, щоб це відбувалося, держава повинна створити умови. Є речі, які держава не зробить без гравців ринку. І далі ми повинні зробити цим гравцям в рамках цієї стратегії таку пропозицію, щоб їм було цікаво цим займатися. Це і є «залучити» – зробити так, щоб їм захотілося реалізації цієї стратегії. Притому, що між собою вони можуть скільки завгодно конкурувати, і у кожного з них може бути якась своя особлива повістка. Але є питання, в яких індустрія здатна об'єднуватися. І це стосується не тільки індустрії медіа, це стосується будь-якого іншого сегменту, який ми враховуємо в формулюванні цієї політики, цієї стратегії. Чи то туризм, книги, театр та інше.

- Телеканали, наприклад, успішно об'єднувалися в питаннях розвитку Pау TV, коли потрібно було вирішувати питання щодо введення роялті для провайдерів. Які ще є точки дотику, готові об'єднувати таку різнорідну індустрію?

- Мені здається, їх досить багато. Наприклад, боротьба з піратством, кодування супутникового сигналу.

- Кодування – це якраз процес, вигідний медіагрупам, але проти якого, свого часу, виступали державні органи, коли говорили, що це може обмежити доступ до українського контенту. Тобто, це рішення, яке приймали медіагрупи, орієнтуючись, в першу чергу, на свої інтереси. А в гуманітарній стратегії є інтереси держави, є інтереси індустрії, і всі вони повинні якось сприяти.

- Ви зараз протиставили інтереси індустрії і держави, але ж це дуже дивно. Чи повинна бути держава зацікавлена ​​в тому, щоб медіаіндустрія в державі була сильною? Так, саме тому держава тоді погодилася з тим, що це правильний крок і його треба робити. У цього кроку є свої негативні сторони, це правда. Але ж тим і відрізняється кожного разу складне рішення від легкого: складне рішення – це те рішення, приймаючи яке, ви йдете на якісь жертви. І ще: це не ухвала, а рішення – кожна група самостійно приймала і приймає такі рішення.

- Де закінчується межа між державним регулюванням і саморегулюванням медіасфери. Що є таким прапорцем розмежування цих сфер для вас особисто?

- Немає такого прапорця, який я б поставив раз і назавжди. В цілому, я вважаю, держава повинна якомога більше найрізноманітніших питань віддати в співрегулювання або саморегулювання. Це напрямок, в якому важливо рухатися. Разом з тим людям не можна дати більше свободи, ніж вони готові взяти на себе відповідальності. Іншими словами, потрібно людині, ринку, компанії кожного разу давати все більше і більше свободи в міру зростання зрілості людини, індустрії, компанії. На жаль, сьогодні ми, як суспільство, як індустрія, не готові взяти на себе стільки відповідальності, скільки нам варто було б взяти.

- Яку відповідальність індустрія не готова взяти?

- Давайте ми подивимося на рівень маніпуляцій, на рівень фейків, на рівень джинси, які ми сьогодні бачимо в українському медіапросторі. Рівень зашкалює. Український медіапростір в цьому сенсі є дуже токсичним. Це означає, що держава недорегулювала цю сферу. Я вважаю, що державі в цих сферах потрібно займати більш активну позицію, особливо з урахуванням стану гібридної війни, в якій знаходиться країна.

- Зараз багато якраз говорять про посилення ролі регуляторного органу. Ви за цю ідею?

- Я не апологет посилення або ослаблення як такого. Я прихильник того, щоб ми бачили кожне конкретне рішення, розуміючи, що таким механізмом ми будемо забезпечувати поліпшення чогось. І в рамках цього механізму, наприклад, можливо, потрібно додати Нацраді таких-то повноважень. Я за те, щоб ми завжди дуже комплексно і цілісно дивилися на будь-яку проблему. І якщо ми з вами зрозуміємо, що для вирішення цієї проблеми нам потрібно перерозподілити функції і повноваження, і з цим буде згоден (це дуже важливо) ринок, – це треба зробити. І не тільки ринок, але і громадськість. Ми спілкувалися і продовжуємо спілкуватися з досить великою кількістю журналістів. Самі журналісти висловлюють такі проблеми, як неефективність Нацради у врегулюванні якихось питань.

- Ви збираєте думки ринку або журналістів. І що далі? Як буде працювати механізм регуляції?

- Через зміни законодавства. Для цього ми будемо залучати народних депутатів. Ми їм говоримо: «Дивіться, це думка журналістів, ви, напевно, боялися, що це буде сприйнято як нападки на свободу слова, але самі журналісти кажуть: "Хлопці, ось це, це і це потрібно обмежувати законодавчо"».

- Коли стратегія у вигляді конкретного документа буде оформлена? Володимир Бородянський говорив, що на цю роботу піде 3-4 місяці.

- Думаю, що ми до кінця року готові будемо представити такий документ. А процес залучення всіх в реалізацію цієї стратегії – це процес, який не зупиниться ніколи. Підпис під будь-яким документом не означає, що люди залучені. Так само, як і відсутність підпису не означає, що вони не залучені. Ми будемо залучати постійно. Це принцип відкритих систем, куди будь-який учасник може увійти, якщо йому хочеться і подобається, і вийти, якщо йому перестало там подобатися. Стратегія – це ж просто ідея, яка спрацює, якщо в неї повірила, розділила достатня кількість гравців.

- Раніше такі стратегії та ідеї теж розроблялися. Як я розумію, ваше завдання – створити механізм, який буде працювати для здійснення цієї ідеї.

- Наше завдання зараз полягає в тому, щоб сформулювати початкову ідею, поставити вектор. Ця ідея буде змінюватися в часі, і наше завдання – зробити так, щоб в цю ідею, в це бачення залучити якомога більшу частину країни, професійних гравців, глядачів, громадськості, державних органів, тоді ця ідея почне реалізовуватися. Я не вірю, що можна зараз написати ідею, яку можна реалізувати командно-адміністративними методами. Світ в цьому сенсі змінився, і ніяка політика або стратегія не стає хорошою чи реалізованою просто від того, що її прийняли як державну.

- Ви координуєте цей напрямок і одночасно працюєте в одній з найбільших медіагруп. Тобто у вас є можливість і лобіювати її інтереси...

- Про те, що я працюю в медіагрупі, знають всі в гуманітарному офісі, і те, що я маю відношення до гуманітарного офісу, знають всі в медіагрупі. Прихованих конфліктів інтересів немає. Всі мої мотиви на поверхні, всі їх розуміють. З іншого боку, Офіс з розробки гуманітарної політики не є урядовою організацією, наділеною якимись повноваженнями. Ми – не регулятор, ми не розподіляємо якісь блага. І в цьому сенсі я поки що навіть не дуже бачу, в який момент, займаючись тим, чим я займаюся в рамках гуманітарного офісу, я міг би зловживати, скажімо так, своєю владою, тим більше, що ніякої влади там у мене особливо і немає.

Фото: Руслан Новосьол

Джерело: https://bit.ly/2PCydqX

By using this site, you have acquainted of the updated Privacy Policy and agree to the use of cookies.
I agree